Старший тренер “Кудрівки” Василь Баранов підвів підсумки поєдинку проти луганської “Зорі” (1:2).
– Василю Анатолійовичу, хороший поєдинок видала сьогодні ваша команда. Десь результат не той, який би хотілося. Відігралися по ході матчу, але чогось не вистачило. Хочеться почути вашу думку й враження від сьогоднішньої гри.
– Я думаю, гра сподобалася вболівальникам. Рахунок, на мою думку, не відображає перебігу матчу – ми створили чимало моментів, але підвела реалізація. У першому таймі було багато втрат і програних других м’ячів, через що “Зоря” отримала шанси після довгих передач. У другому таймі ми виправилися: почали контролювати м’яч, правильно відкриватися, завдяки чому й зрівняли рахунок. Пропустили зі стандарту, хоча знали про небезпеку Джордана. Трохи не вистачило концентрації. Але нам не соромно за цю гру. Хоча мало хто вірить у нас, крім нас самих, показаною грою ми заслужили на більше, ніж поразку.
– Ви сказали про зміни в другому таймі. Заміна Думанюка пов’язана з цим?
– Так. Десь, можливо, футболіст не завжди може потрапити у гру. Коли перший гол забивали, він вирвався. Дуже багато боротьби й других м’ячів не було. Таке трапляється, це нормально. Ми на нього розраховуємо. Я думаю, що із заміною ми вгадали. Більше грали з м’ячем, але, ще раз кажу, реалізація була не нашому боці. А крім неї, можливо, ще й удача.
– Як було грати проти “Зорі”, у якій ви провели велику кількість матчів своєї кар’єри? Які відчуття у вас сьогодні були перед грою та зараз?
– Так, граю проти рідної команди. Я з Луганська, вихованець футбольного клубу “Зоря”. І футболістом був, і тренером. Звичайно хотілося зіграти краще. Але зараз для мене що “Зоря”, що “Олександрія”, що наш наступний суперник – рівні. Для мене на сьогодні головна “Кудрівка”, яку я представляю. Наші футболісти та клуб. Ми хочемо розвиватися й показувати гарні результати.
– Ви працювали разом з Віктором Скрипником і в “Зорі”, й у “Ворсклі”. Про що встигли поговорити? Можливо Віктор Анатолійович сказав вам щось після матчу?
– Після матчу не вдалося поспілкуватися. Але до він, певно мене привітав. Тому що раніше він звертався до мене на ім’я, а зараз – по батькові. Тобто, якщо раніше було “Василь”, “Вася”, то зараз вже “Анатолійович”. Для мене це – символ пошани.
– У кінці матчу на полі з’явилися досвідчені гравці: Тотовицький, Безбородько, Коркішко. Ви бачите в них більше гравців, які підсилюватимуть завершальні стадії матчу, чи це поки лише ситуативно?
– Ми знаємо якості кожного з цих гравців і вони дуже гарно працюють на тренуваннях. Ми відштовхувалися від суперника і ходу матчу. Ці хлопці гарно працюють з м’ячем й поки що вони виходять на заміну. Можливо далі будуть й в основному складі. У нас всі гарно працюють. Дуже велика заявка й усі хлопці можуть вийти в основному складі. Можливо ротацію після першої гри не робив, але наступна гра покаже.
