Старший тренер “Кудрівки” Василь Баранов підвів підсумки поєдинку проти львівських “Карпат” (2:2).
– Пане Василю, сьогодні “Кудрівка” втрачає важливі очки. Вели 2:0, після першого тайму суперник залишився у меншості. Чого, на вашу думку, все ж таки не вистачило, аби втримати позитивний результат?
– Більше забитих м’ячів – як завжди. Але, загалом, це психологія. Ми дуже якісний перший тайм видали. Просили хлопців не закриватися, грати вперед, пресингувати суперника, шукати щастя біля чужих воріт – і це нам вдалося. Можливо, у першому таймі було дуже багато емоцій, і в перерві ми наголошували хлопцям, що “Карпати” – це команда, яка буде грати до останньої миті, поки не пролунає свисток судді. Сто двадцята, сто тридцята хвилина – вони все одно будуть битися й бігти до кінця, адже втрачати вже нема чого.
Нам потрібно було заспокоїти гру, але футболісти десь неправильно зрозуміли. Ми почали контролювати м’яч, але грати назад. Тобто треба було брати через контроль і більше нагнітати. У результаті пропустили швидкий гол. Я завжди кажу, що 2:0 – це найслизькіший рахунок. Якщо виходиш і одразу пропускаєш гол на початку другого тайму, то суперник окриляється, а у тебе з’являється мандраж. Звичайно, це мало свої наслідки. Хлопці намагалися відстояти цей рахунок. Я перелаштувався й зіграв у п’ять захисників. Ми розуміли, що “Карпати” останнім часом багато грають вертикально, тому нам потрібна була боротьба й другі м’ячі. Через подібне також треба пройти. Думаю, що на наступній грі, якщо ми так само будемо віддаватися, то нам пощастить.
– Давайте трішки повернемося по хронології. Перший забитий м’яч – уже на третій хвилині. Валерій Рогозинський – футболіст, якому ви дали шанс уперше зіграти в основному складі в УПЛ у цьому сезоні. І він одразу так віддячує. Можливо, ви якось по-особливому налаштовували Валерія?
– Ні. Валерій перед самим початком сезону отримав травму й пропустив збори. Зараз він повернувся у форму. Ми дали йому зіграти на Кубку – і він витримав ту гру. Він має якість дуже гарно вриватися у штрафну й забивати м’ячі головою. Ми знаємо це ще з Першої ліги. Він знаходить точку і б’є на упередження. Тобто це рішення не було спонтанним. І ні в якому разі це не “шанс”. У нас усі хлопці, які готуються до гри, і ті, хто не потрапляє у заявку команди, – всі працюють дуже гарно. Головний біль тренерського штабу – не кого випустити на поле в основному складі, а кого взяти на заміну.
– Найбільш прикрий епізод – це, звісно, пропущений другий м’яч уже на шостій компенсованій хвилині другого тайму. Жан Педросо пробиває з-за меж штрафного майданчика. Доволі неочевидна позиція. Як ви можете це прокоментувати? На вашу думку, можливо, у цьому епізоді хтось не дограв?
– Звичайно, якщо з центральної зони пробивається м’яч, то, можливо, опорні захисники десь недопрацювали. Вже в кінці матчу Антон Яшков виносив м’яч на половину поля суперника. Програли боротьбу, підбір – і гравець “Карпат” наважився вдарити. Якщо дати йому ще десять спроб, то я не думаю, що він ще раз заб’є. Вони заслужили на нічию, як і ми заслуговували на нічию чи перемогу. Але сталося, як сталося.
– Власне, перед вами Владислав Лупашко говорив, що для його команди це, по суті, втрата двох залікових балів. Ви також оцінюєте цей результат як втрату двох залікових балів?
– Звичайно, команда “Карпат” ставить дуже амбітні цілі у чемпіонаті. Ми казали, що вони будуть налаштовані пройти такого суперника, як ми. Але ще на початку чемпіонату я наголошував, що з нами нікому легко не буде. А як воно складатиметься – подивимося вже в кінці сезону.
