– За реакцією “Кудрівки” після фінального свистка здавалося, що ви більше засмучені нічиєю, хоча це перші виїзні очки в чемпіонаті. З огляду на перебіг гри, перемога була близькою?
– Дуже прикро завершувати матч із таким рахунком. З іншого боку, ми могли й програти, адже, до прикладу, наприкінці не реалізували свої моменти. Обидві команди дуже хотіли перемогти, тому гра вийшла емоційною. Плюс поле було важке, в’язке. Маємо нічию – будемо працювати далі вже після відпустки.
– У першому таймі після швидко пропущеного м’яча здавалося, що команда поступалася супернику в агресії.
– У перерві тренер сказав, що стартові хвилини ми повністю програли. Суперник вийшов агресивним, а нам знадобився час, щоб увійти в гру. Але загалом ми зіграли добре: були моменти, ми контролювали м’яч навіть на такому полі. Десь вийшло, десь – ні.
– У другому таймі моментів стало більше. Пушкарьов ціною травми заробив пенальті й, здавалося, більше радів стандарту, ніж зважав на біль. Як він зараз?
– Та на ньому, як на собаці, все заживає. Завтра вже бігатиме.
– Сьогодні ви створили більше моментів, ніж у попередніх чотирьох матчах без перемог. Якого вирішального епізоду вам не вистачило?
– Реалізації. Ми грали сміливіше, більше атакували, пресингували, не падали. Десь не пощастило, але рухаємося в правильному напрямку.
– У нас вже не перший рік триває чемпіонат України в умовах повномасштабної війни. Кілька слів для наших захисників, які зараз боронять нашу державу та її суверенітет.
– Від усієї команди хочу подякувати нашим захисникам, які захищають нашу країну. Вони мужні. Ми допомагаємо їм як можемо та дуже вдячні за можливість грати у футбол та дарувати емоції вболівальникам.
